Чому за основу опозиційної угоди фактично було повністю взято колишню угоду про створення демократичної коаліції?

– А що нового тут придумаєш? Тодішня угода – це клопітка щоденна робота, яка не може піти котові під хвіст. Вона унікальна своїм обсягом (93 сторінки), покриває всі вектори державної політики, дуже деталізована, там відпрацьовано тези щодо конкретних законодавчих ініціатив. Тому закономірно, що вона мала лягти в основу вже нової угоди. Звісно, там було внесено деякі зміни до преамбули, аби відобразити поточну політичну ситуацію. Але на 95 відсотків це той самий документ, бо наші програмні завдання залишаються незмінними.

В угоді йдеться про те, що БЮТ і «Наша Україна» поділяють позицію щодо дострокових парламентських виборів. Але раніше частина «НУ» не підтримувала цю тезу...

– Будь-яка політична сила, яка перебуває в опозиції і яка не намагається стати владною, довго не проіснує. На це є єдиний спосіб – через вибори. Стосовно достроковості, то Президент озвучив свою позицію, що в разі якщо підстави для їх проведення виникнуть, то він, звичайно, скористається своїми пов-новаженнями й видасть відповідний указ. Тут немає розбіжностей між позицією опозиції та Президента.

Пункт опозиційної угоди про дострокові вибори було погоджено із Президентом?

– Якщо він каже про готовність скористатися своїми повноваженнями, то каже винятково про ті повноваження, які стосуються його компетенції. Але Президент не може втручатися в діяльність парламенту, аби штучно створити ситуацію, яка дала б йому можливість для оголошення дострокових виборів. Проте існує ще варіант із Конституційним Судом. Якщо він скасує закон про внесення змін у Конституцію за недотримання конституційної процедури під час його прийняття, то виникнуть правові підстави, які дадуть можливість Президентові скористатися своїми повноваженнями.

Чи є домовленість із Президентом, що він обов’язково ветуватиме всі законопроекти, які не підтримує опозиція?

– Певна річ, що так обов’язково не буде. Президент не може бути підлеглим опозиційним фракціям. Звичайно, Президент значно активніше висловлюватиме свою позицію щодо законопроектів на різному етапі їх розгляду. Його позиція буде «координуватися» з позиціями опозиційних фракцій. Точніше, він ураховуватиме позицію опозиції, але це ще далеко не означає, що закономірно він дотримуватиметься тої самої позиції, яку озвучує опозиція. Однак, на мій погляд, єдина позиція з опозицією в нього буде значно частіше, аніж навпаки. Тобто велика ймовірність того, що закон, який не мав підтримки опозиції та в якому не було враховано пропозиції Президента, буде ветовано.

В об’єднаній опозиції рішення прийматимуть консенсусом. Але в спірних питаннях за ким буде останнє слово?

– В угоді такого моменту немає, як регулювати ці питання. Гадаю, що опозиціонери насамперед керуватимуться позицією Президента під час формування своєї позиції. Тобто з тексту випливає, що остаточне слово залишається за Президентом у таких випадках.

Дехто з політологів прогнозує, що об’єднання «НУ» та БЮТ може призвести до внутрішніх конфліктів або навіть розколу в «НУ»...

– У «НУ» рішення приймають консенсусом, і всі шість партій блоку проголосували за об’єднання. Тому на сьогодні немає підстав вести мову про майбутній розкол. «НУ» доволі монолітна сила, і я не передбачаю масового виходу. Ну, можливо, піде один-два члени фракції, демонструючи свою принциповість. Але це малоймовірно.