Юлія ДИЛОВА: Сьогодні президент України своїм указом призначив Степана Гавриша суддею конституційного суду. Цього ж дня раніше глава держави зустрівся з генпрокурором і головою ЦВК, аби обговорити умови забезпечення проведення дострокових парламентських виборів. При цьому президент України пообіцяв жорстко реагувати на спроби саботажу організації і проведення перегонів, адже члени коаліції вже пообіцяли, що частина України – схід та південь – вибори не організовуватимуть і участі в них не братимуть.
Також коаліціанти говорили про можливість силового варіанту розвитку подій і про те, що рішення президента України є соромом на весь світ. Водночас лідери коаліції знову закликали усіх сісти за стіл переговорів і знайти шляхи подолання кризи в державі.
У світі до подій в нашій державі ставляться дуже стримано. В Єврокомісії заявили, що попри всі звернення лідерів партій української правлячої коаліції із закликом про міжнародне посередництво, позиція Єврокомісії залишається незмінною – нинішня політична криза є внутрішньою справою України.
Про те, як ставляться у світі до подій в нашій державі, про те, чи здатні вітчизняні політики самостійно вирішити українські проблеми будемо говорити з гостем студії, членом фракції НУ, народним депутатом України п’ятого скликання Сергієм Бичковим.
Пане Сергію, я знаю, ви щойно повернулися з Польщі. Як там оцінюють ситуацію в Україні, як коментують те, що в нас відбувається, і які оцінки дають нашим подіям?
Сергій БИЧКОВ: Дійсно я тільки з аеропорту. Дуже плідні зустрічі відбулися за останні два дні, сьогодні Польща святкує День конституції 3 травня 1791 року, і мене запросили, як віце-голову українсько-польської міжпарламентської асамблеї туди.
Враховуючи те, що фактично половина нинішньої України в той час знаходилась на території Речі Посполитої, чи Запорізької Січі, чи Гетьманщини, чи Великого князівства Литовського, звичайно навіть в першому абзаці цієї конституції згадується те, що до тієї держави входили землі київські, смоленські, чернігівські, сіверські, волинські і дуже багато, практично територія правобережної України і північ нашої країни.
З дуже великою увагою ставляться всі в Європі до подій в Україні. Перш за все інтерес викликаний тим, що Україна розглядалася, як можливий регіональний лідер і держава, яка може через себе здійснювати транзит енергоносіїв із Середньої Азії до ЄС. Тому політична криза ставить під сумнів якийсь початок переговорів, і додаючи до цього, що поляки сподіваються на те, що... До речі, вони чекають нашого президента 11-12 травня у Польщі, де відбудеться зустріч лідерів країн, які хотіли б поговорити про можливий транзит енергоносіїв через Україну з середньоазійських країн, кавказьких, Туркменістану до Європи, і я знаю, що в них є великий сумнів зараз, що буде мати плідність ця зустріч.
Юлія ДИЛОВА: Але українські урядовці запевняють, що політична криза на економічній ситуації поки що не відбивається?
Сергій БИЧКОВ: Звичайно, але наші урядовці роблять власний аналіз і з огляду на те, що ніяких гучних висловів з Європи ще не лунало, але просто з огляду на те, що я мав двосторонні зустрічі з лідерами парламентів країн, зокрема з новим головою Сейму Польщі, паном Дорном, який нещодавно був призначений Сеймом на цю посаду, дуже багато зустрічей з іншими лідерами парламентів у Європі, і всі висловлюють занепокоєність подіями в Україні.
Навіть голова Сенату Польщі, пан Борусевич, висловив побажання таке до всіх українців, що зрозумійте, що зараз розхитується взагалі державність України і те, що Україна здобувала дуже довгим шляхом, може перетворитися навіть на розкол країни. Звичайно мені це було чути якось... знаєте, аж мурашки по тілу пробігли після того, як відчуваєш, скільки очей дивляться на тебе, і звертається до тебе організатор цієї зустрічі, і десь шість лідерів парламентів дивляться на твою реакцію.
Тому мені приходилося запевняти, що політики з будь-якого табору, з будь-якої фракції розуміють свою відповідальність за те, що відбувається в Україні.
Юлія ДИЛОВА: А чи є віра в Європі в те, що українські політики здатні домовитися?
Сергій БИЧКОВ: Знаєте, мене доводилось там у своєму виступу, навпаки, переконувати всіх, що саме в Європі є дуже багато політиків, які є вже політиками вчорашнього дня, які є такими, що не відповідають сподіванням громадськості Європи, силам громадських організації, одна з яких, Союз футбольних асоціацій, надала Україні право на проведення «Євро-2012» разом з однією з держав ЄС, тобто з Польщею. Поляки розуміють, що такий левовий вплив на цю перемогу був все ж таки наданий з боку України, вони визнають це, навіть польська преса пише про те, що саме українцям вдалася ця перемога.
Тобто громадськість Європи розглядає нас, практично як європейську країну, і посилаючись на це, я аргументував те, аби політики європейські переглянуть свої думки. В основному я хотів, щоб мене почули лідери парламентів країн. А там відбувалось засідання в режимі телемосту, яке включало в себе засідання у Вільнюсі і у Варшаві. Я був у Варшаві, але дуже багато впливових політиків, наприклад, таких, як президент Литви Адамкус, лідер парламенту ФРН знаходилися у Вільнюсі і чули всю пряму мову в моєму виступу.
Всі погодилися з тим, що дійсно Європі треба по-іншому розглянути свою політику відносно України не тільки з огляду на проведення чемпіонату Європи, для того. щоб мешканці Європи, всі, хто забажає приїхати до нас, не відчували ніяких кордонів, ніякої різниці між стандартами ЄС і України, тому що це неможливо буде до того часу, коли розпочнеться «Євро-2012». І вони погодилися зі мною, що треба якось наздогнати громадську думку, яка вже запанувала в Європі. До нас ставляться, як до європейської країни, повторюю.
Юлія ДИЛОВА: Але в заяві Єврокомісії, яка пролунала у відповідь на заклики і звернення лідерів коаліції щодо міжнародного посередництва, чітко сказано, що європейці посіли позицію невтручання. Там йдеться про те, що українські політики мають самі домовитися, причому на основі рішення конституційного суду. Але зважаючи на події в нашій державі, зважаючи на позицію президента України, лідерів опозиції, в нас тут інші процеси відбуваються.
Сергій БИЧКОВ: Я хотів би застерегти наших слухачів від будь-яких емоцій на вислови якихось політиків. Їх дуже багато лунає останнім часом, але європейці давним-давно вже розібралися в ситуації в Україні, вони спостерігали за нею давно і кажуть, що ми розуміємо, що президент, хоч і запізно, але почав реагувати на ті зауваження, які робили йому представники того табору, який вважається пропрезидентським. Але хоч запізно, але реакція відбулася, тобто якийсь баланс інтересів все ж таки встановлено.
Європейці розуміють, але вони застерігають, що ситуація така дуже жарка і уявляйте свою відповідальність за те, що робиться в країні. Але звичайно вони втручатися не будуть, не дивлячись на те, що зараз з Європи їдуть представники Європарламенту, група, яка готувала доповідь свого часу про ситуацію в Україні, і яка мала зробити висновок про те, що Україна має європейську перспективу. Це Міхал Камінський, Анджей Северін їдуть зараз сюди, завтра вони будуть працювати в Україні, але доповідь пана Камінського була відкладена в часі, і звичайно з огляду на нинішню ситуацію вони зроблять певні корективи.
Повинні відпрацювати таким чином з представниками Європарламенту всі без виключення представники різних політичних сил, щоб це не відсунуло нашу європейську перспективу.
Юлія ДИЛОВА: Пане Сергію, але тезу про те, що треба дочекатися вирішення кризи, треба дочекатися рішення конституційного суду, є в резолюції ПАРЄ, є в заяві Єврокомісії. А прем’єр-міністр України Янукович останнє рішення президента щодо звільнення двох суддів конституційного суду назвав «соромом на весь світ». Але зважаючи на позицію глави держави і опозиції, яка взагалі відкидає якусь ймовірність дочекатися рішення конституційного суду і на його основі якісь шляхи подолання кризи шукати. Так чи ні?
Сергій БИЧКОВ: Знаєте, я хотів би нагадати виступ і вислів одного з таких дуже моральних авторитетів Європи, це попередній президент Польщі Олександр Кваснєвський. Я дуже поважаю цю людину перш за все за патріотизм, який він постійно демонструє, до свого власного народу, до долі Польщі.
Пам’ятаєте, при обранні його всі вважали його лівим, червоним, наближеним до Москви, але саме він привів Польщу практично... і був переконливим до того, що це привело 10 країн до ЄС. Одним з лідерів цього руху був Олександр Кваснєвський, і саме він в перші дні політичної кризи в України, перебуваючи тут, сказав, що українці не вміють рахувати. Я цитую: «Вони повинні розуміти, що в добі лише 24 години, а українці рахують, що в добі може бути навіть півроку. В Європі це 24 години». Треба рахувати і співставляти свою відповідальність з цими процесами, які можуть чи прискоритись не на користь Україні, чи якось застопорити розвиток і рух нашої країни до цивілізованого світу.
Ви бачите, як зараз вся Європа продемонструвала, як можна мати солідарну позицію стосовно Естонії і тих подій які там відбуваються. Одну позицію ми бачимо з боку Росії, і тут же вся Європа без виключення, НАТО продемонстрували, що вони стали на бік Естонії. Я був свідком розмови, коли дуже занепокоєні лідери парламентів Європи, обговорюючи це питання, просто показали...
А в українських ЗМІ нема такого висновку, ну і в російських звичайно взагалі такого немає і не буде. Росіяни заборонили ввіз до себе естонських товарів. Що таке естонські товари? Естонія член ЄС, тобто росіяни заборонили ввіз до себе товарів ЄС. Звичайно, яка реакція може бути з боку ЄС? Тобто Росія як завжди робить такі невиважені кроки і українці повинні не тільки дивитися на те, що відбувається у відносинах ЄС і Естонії з Росією, а висловлювати свою позицію.
Юлія ДИЛОВА: Позиція вже була висловлена деякими політичними силами в Криму. Вони закликали не купувати естонські шпроти, ну це таке... Але якщо у відносинах Росії і Естонії було чітко видно, що ЄС і НАТО на боці Естонії, то в ситуації з Україною немає такого, щоб світова і європейська громадськість стояла на боці або президента або дій коаліції. Тобто позиція відсторонена, позиція невтручання.
Але в Європі говорять, що дострокові вибори це є демократичний крок, демократичний важіль владнання кризи, але на законодавчій, на правовій основі. Коаліція зараз заявляє, що вони не братимуть участи у виборах до рішення конституційного суду, що не виключають, що на половині території України виборчі комісії не працюватимуть і люди на дільниці не прийдуть. Президенту і опозиції потрібні такі вибори?
Сергій БИЧКОВ: Нам дуже відповідально треба діяти зараз, тому що ви самі сказали зараз, що у половині України вибори не пройдуть. Тобто якщо вони пройдуть, то це буде парламент одної половини України. Невже хтось продовжує думати, що переділ кордонів у Європі завершився?
Уявіть собі, що, наприклад, відбудеться визнання Косово? Як будуть діяти росіяни тоді, наприклад, стосовно Криму? Як буде діяти Румунія, яка є членом ЄС, до речі. Я хотів би просто, щоб статистика була доведена до президента України, скільки румунських паспортів видано мешканцям України зараз. Тобто це стосується вже не Молдови, яка нас якось цікавила просто як слухачів чи телеглядачів, коли розкололи таку країну, як Молдова. Чому ми вважаємо, що це неможливо в Україні?
Юлія ДИЛОВА: Все на це і спадає, тому я і кажу, що...
Сергій БИЧКОВ: Звичайно я вважаю, що саме заклики ЄС, всіх цивілізованих країн Європи, я не беру до уваги, звичайно, Російську Федерацію, вони все ж таки звертають увагу українських політиків на те, що ви відповідальні, ті, хто зараз обтяжений владними повноваженнями, ви відповідальні за долю своєї країни, тому вони звичайно не втручаються.
Але з огляду на ті події, які були у нас в Феодосії, пам’ятаєте, і зараз лунає там «не купувати естонські шпроти», ви пам’ятаєте, який там був російський десант? Там же не українські громадяни протестували проти НАТО, вони були очолені Затуліним, так же, як в Естонії погромники громили магазини, громили палатки, били вікна естонських перших поверхів, і те, що відбувається зараз, дуже таку єдину оцінку викликало в Європі.
Ми просто маємо можливість подивитися на це через коментарі російських ЗМІ і переключити на «Euronews» чи якийсь інший канал. В нас дуже багато зараз для тих, хто знає якусь європейську мову, ЗМІ для того. щоб подивитися реальну картину того. що відбувалось в Естонії. Я просто хочу поінформувати наших слухачів про те, що парламентарі європейських країн запропонували резолюцію про те, що вони єдині з Естонією, яка продемонструвала, що не мала намірів ніякого знущання над пам’яттю воїнів Другої світової війни. Вони перенесли і влаштувала до свята 9 травня цей пам’ятник.
Юлія ДИЛОВА: Хочу повернути вас до подій в Україні. Опозиція буде наполягати на проведенні дострокових виборів, коли буде вже наявна загроза, що половина України не братиме участі у виборах?
Сергій БИЧКОВ: Знаєте, ми зараз виконуємо указ президента і ми чекаємо правових рішень. Зараз для нас є діючим, і погодьтеся зі мною, чинний указ президента про вибори 24 червня. Це був один з кроків, який зробили назустріч правлячій коаліції для того, щоб домовитися, і саме президент пропонував створити можливість для обговорення у Верховній Раді в режимі пленарного засідання внесення змін до законів про вибори, про статус народного депутата, про відмовлення від пільг і деяких таких неприродніх повноважень депутатів Верховної Ради, для того, щоб встановити ті стандарти, які діють в Європі. Але діалог пішов у різні боки.
Юлія ДИЛОВА: Пане Сергію, наскільки можливий зараз діалог між президентом та коаліцією? Принаймні виглядає так, що саме президент України і опозиція не хочуть вести перемовини і сідати за стіл переговорів, тому що коаліція не втомлюється щодня закликати сісти, зібратися, сьогодні запропонували навіть якісь закриті збори за участю депутатів місцевих рад. Справді вже немає бажання говорити?
Сергій БИЧКОВ: Знаєте, все ж таки поки немає рішення конституційного суду, ви знаєте, як продемонстрував ставлення до цього генпрокурор Станіслав Піскун. Тобто природнім було б бажання коаліції до діалогу, висловлене в пропозиції, наприклад, зустрічі з президентом, але попереднє погодження на те, що ми все ж таки з розумінням ставимося до виданого указу, але хочемо просто збалансувати інтереси в інтересах держави Україна. Це було б справжнім початком діалогу.
Я вважаю, що президент неодноразово демонстрував здатність до діалогу, я думаю, що український народ не треба переконувати в тому, що відбувалося після підписання Універсалу. Президент завжди демонстрував і послідовність, і здатність до діалогу, і цим йому навіть докоряли, що доки він буде йти на поступки коаліції. Найвищу здатність до компромісу, я думаю, він продемонстрував, коли подав у відповідь на подання коаліції кандидатуру Януковича на призначення прем’єр-міністром.
Юлія ДИЛОВА: Зважаючи на останні події навколо конституційного суду і указу президента щодо звільнення двох суддів, чи не варто все ж таки, чи не виглядає ситуація так, що треба сідати і домовлятися ще до рішення, тому що невідомо, коли ми отримаємо вердикт суду?
Сергій БИЧКОВ: Президент видав указ, коаліція відреагувала. Законно, незаконно – це вирішувати судам, звичайно реакція прокуратури повинна бути, звичайно якусь відповідальність повинні продемонструвати і представники коаліції і здатність до діалогу, а не звинувачувати президента, тому що така лінійка аргументна вона на стороні президента, і народ України розуміє, що далі так продовжуватися не могло.
Але звичайно зараз коаліція може казати, що після приходу уряду Януковича підвищились економічні показники, тобто демонстрував здатність працювати згідно графіку і плану парламент. Тобто Україна, як держава, згідно дій всіх державних органів – і виконавчої, і президентської гілки влади, і законодавчої – вона була здатна просувати нас до якогось певного прогресу. Але зараз повинні продемонструвати схильність до компромісу особистості і імена цих особистостей ми звичайно знаємо.
Не весь взагалі парламент чи вся взагалі провладна коаліція в парламенті, чи вся опозиція, ми знаємо, що досить таке стійке ставлення до деяких лідерів опозиції в Європі. Всі розуміють, що одні з лідерів опозиції демонстрували свою схильність до компромісу дещо навіть перебільшено, я маю на увазі, що спочатку працювали в уряді, призначеному Віктором Януковичем, проголосованому Верховною Радою четвертого скликання. Потім долали вето президента в цьому парламенті. Потім закликали президента до розпуску парламенту.
Я впевнений, що такі коливання з такою великою амплітудою в періоді, вони переконують в тому, що навіть таким політичним силам, які зараз заявляють про своє перебування в опозиції і близькість до президента, я особисто не вірю. Я особисто розумію, як і в Європі, що до таких політиків кон’юнктурних, популістських віри не може бути.
Я вважаю, що президент повинен спиратися на тих, хто завжди демонстрував свою послідовність в досягненні основної нашої спільної мети – побудови європейської демократичної держави України.
Юлія ДИЛОВА: Коаліція, здається, все ж таки демонструє бажання знайти компроміс. Прем’єр неодноразово заявляв, що можна сісти, домовитися і провести все ж таки дострокові парламентські вибори на основі політичних домовленостей. Верховна Рада ухвалила свою постанову про те, що варто провести ці вибори вже до кінця цього року, але знову ж таки дуже важливий нюанс, – одночасно з достроковими виборами президента. Йдеться також у заявах наших гостей студії з коаліції про те, що тривають певні перемовини і вони сподіваються на підтримку частини опозиції – частини БЮТ і частини НУ щодо цього рішення про дострокові вибори і президента України. Ваш коментар.
Сергій БИЧКОВ: Знаєте, ніхто в Європі не слухає тих, хто закликає до якихось абсурдних подій чи з боку коаліції, чи з боку опозиції. Всім цим політикам знають ціну і в Україні, і у всьому світі. Звичайно ніхто на це звертати увагу не буде.
Те, що певний елемент, я би сказав, наголосивши на цьому, елемент шантажу з боку все ж таки Верховної Ради, яка діє зараз, до президента є. І те, що сьогодні ще коаліція має можливість подати своїх представників до окружних виборчих комісій, я вважаю, що хоча б якусь заяву, яка зберігає перспективу на діалог, вони повинні зробити, а не доводити справу до того, що знову ж таки поширюється хвороба серед членів ЦВК. Я всіх без виключення членів ЦВК поважаю, я особисто голосував за кожного з них, за призначення їх на посаду, і я бажаю їм здоров’я, але намагатися чи відтягнути якесь рішення, чи якось спровокувати невирішення проблеми, чи спровокувати загострення, це залишається все ж таки на совісті тих людей, які вважають своєю професією політику.
Знаєте, от повернувшись з Польщі, так вийшло, що я 1 травня полетів туди, там зустрічався із своїми колегами. 1 травня це День трудящих звичайно, 2 травня там були свята, які в Польщі називаються День поляків польських і тих, хто проживає за кордоном, тобто вся Варшава танцювала, співала, на кожному стовбурі там були державні прапори Польщі, всі були разом, всі раділи від того, що Польща незалежна держава. А вона ж таку долю мала, як і Україна, вона практично ніколи не мала незалежності. Але вони шанують і цінують свою історію, і найбільше вони шанують свою незалежність і цілісність своєї держави.
Знаєте, там зовсім інше ставлення до свого війська. Наприклад, в нас воно фігурує чи виступить воно на боці Ющенка, чи на боці Януковича, чи розділиться наше військо. А там військо це елемент обороноздатності держави. Це поважна професія.
Я вже не один раз казав, ще роки три-чотири тому я побачив, що майор польської армії має право літати в бізнес-класі літаків. Це підкреслює ставлення держави до військовослужбовців. Там немає такої дикої проблеми, як в нас – відсутності житла для військовослужбовців. Звичайно ці проблеми вирішили для Польщі натівські стандарти. Але там жодного прапору НАТО чи якогось там США, чи якогось заклику проти Росії, чи проти якихось країн колишнього соціалістичного табору, чи проти марксизму-ленінізму нічого цього не було. Там народ радіє своїй незалежності.
І знаєте, що кидається в очі? Що там ставка зроблена і держава послідовна, не дивлячись на те, хто з політичних сил знаходився при владі чи в опозиції. Там постійно зростає вплив і значення свободи слова, свободи журналістики, і найбільш впливові політики, – тому що вони не знаходяться ні у владі, ні в опозиції, а вони постійно роблять свою справу, – це журналісти. Це авторитетні видання, які просто працюють на свій народ і повністю виконують свій статус четвертої влади.
І польські політики, я побачив, працюють виключно для свого народу і вони вже виховали, виростили такий досить може по стандартам західної Європи не дуже багатий середній клас, але всі мають автомобілі, практично всі мають житло, низькопроцентні доступні кредити, які кидаються в очі. Будь ласка, ти можеш, звичайно за умов гарантії держави, отримати кредит, взяти житло, працювати. І поляки зараз в кожному виданні, в кожному журналі, в кожному щоденнику на першій сторінці є інформація про те, що нам привалило щастя, це країна, яка в ЄС.
Ми виграли «Євро-2012». Це та подія, яка для нас є більш значимою, ніж навіть вступ до ЄС, розумієте? А в нас на перших сторінках морди політиків, які вже огидні для українського народу, і там – хто правий, на чиєму боці сила, за кого виступить військо? Та ні за кого воно не виступить. Наша армія буде втручатися лише тоді, коли буде зовнішня загроза незалежності нашій державі.
Юлія ДИЛОВА: Пане Сергію, зважаючи і дивлячись на наших сусідів, на країни ЄС і порівнюючи їх з нашими реаліями, це виглядає так, що ані дострокові вибори парламенту, ані дострокові вибори можливі президента, ані зрештою зміни до конституції не змінять ситуацію в державі, тому що будуть виникати ті ж проблеми. Тобто, як казав один книжковий герой, «разруха не в клозетах, а в головах», тобто нам треба змінювати себе перш за все.
Сергій БИЧКОВ: Знаєте, підводимо риску. В Європі є стійка повага до українського народу, як до народу європейського, який відстояв свої демократичні завоювання в Помаранчевій революції, відстоюючи своє право вибору. Європейців не цікавить, хто конкретно був метою вибору українського народу. Зміг відстояти чи не зміг? В Україні змогли, в Білорусії не змогли, це дві різні країни.
А уявіть собі, коли віце-президент Європарламенту, мій давній друг і знайомий, Марек Сівець, приїхав в Україну, три дні зустрічався з усіма політиками, приїхав у Брюссель і висловився таким чином: ви знаєте, ніякого протистояння там немає, не перейматися проблемами в Україні. Там на кожному майдані стоїть сцена, там співають та танцюють. Не звертайте уваги на вислови політиків, не дивіться на цих дурнів, дивіться, як поводить себе український народ. За нього можна бути спокійним». Так європейці і ставляться до нас. Вони з дуже великою повагою ставляться до українського бізнесу, до деяких політиків.
Ви подивіться, вони з огляду на свій європейський досвід, зразу склали ціну всім українським політикам на здатність їх рухатися до Європи чи будь-куди. Політик це перш за все здатність на створення якихось подій. Хто з українських політиків створює події? Ну, зараз фонтан подій в Україні, а як це впливає на добробут українського народу? Ніяк.
СЛУХАЧ: Добрый вечер. Павел, Киев. Господин Бычков, какое есть фундаментальное условие для возможности диалога вообще?
Сергій БИЧКОВ: Диалога в политике, в нашей ситуации? Президент настаивает на том, что выборы все равно должны быть. «Пожалуйста, – говорил он до указа о перенесении выборов на 24 июня, – я готов создать условия, когда представители оппозиционных фракций вернуться в парламент и проголосуют согласованные с фракциями коалиции проекты законов, которые инициировал президент и неоднократно обращался к коалиции с тем, чтобы эти законы были проголосованы». И тогда при условии новых выборов, договорившись совершенно мирно на основе компромисса проголосовать и определить дату выборов. Но такое предложение было отвергнуто. Поэтому я думаю, что президент не отказался от таких условий для возможного диалога и на сегодняшний день.
Юлія ДИЛОВА: А опозиція? Опозиція категорично не повернеться до сесійної зали цього скликання?
Сергій БИЧКОВ: Знаете, вот с одной стороны оппозиция у наших слушателей вызывает наверное такое ощущение многочисленности своих рядов, если там посчитать сколько туда входит. Но решение-то там принимает такое количество людей, которое можно на пальцах одной руки пересчитать. Я думаю, вот такому количеству людей надо посоветоваться там внутри оппозиции, и взяв на себя ответственность и понимая, что такую же ответственность испытывает и президентская сторона, все-таки согласиться на этот диалог, безусловно как-то более трезво аргументируя свою позицию. Тогда все будет нормально.
Но еще раз хочу подчеркнуть нашим слушателям. Что главная обеспокоенность ведущих авторитетных европейских политиков все-таки демонстрируется в том направлении, что вы вообще не понимаете, куда могут вас завести ваши политики, вы можете потерять свою страну.
Юлія ДИЛОВА: А за вашою інформацією, українські політики, хоча б частина розуміє це?
Сергій БИЧКОВ: З огляду на мої двосторонні зустрічі все ж таки вони зараз намагаються свої амбіції відкласти на другий план. Та статистика і історичні факти з історії нашої держави повинні їх переконати і, можливо, відсутність якоїсь фахової освіти в цьому напрямку – юридичної, історичної – все ж таки перевантажена зацікавленість бізнесом нашої політичної еліти зараз все ж таки поступається тому, що наступає така межа відповідальності за країну.
СЛУХАЧ: Здравствуйте. Ігор Степанович, Київ. Шановний пане Бичков, скажіть, як ви оцінюєте таке явище, що група депутатів-регіоналів їздить по військових частинах, перевіряє і ставить у вину те, що частина знаходиться в боєготовності. Ну це ж взагалі... Що в них, дах їде? Так можна взагалі розвалити армію і країну.
Юлія ДИЛОВА: Дякую, і можливість силового варіанту тоді прокоментуйте, пане Сергію.
Сергій БИЧКОВ: Я маю військове звання полковник. Я розумію, що депутат за своїм статусом може приїхати в будь-яку військову частину для того, щоб подивитися на власні очі, щоб мати масив інформації, щоб приймати рішення в напрямку посилення обороноздатності нашої країни. Але перетворювати це в такі комісарські функції, звичайно депутат повинен мати совість і все ж таки межу відповідальності за свої дії і свої вислови.
Звичайно, зараз військо наше отримало, дякувати богу і парламенту, досить більш достойне, і те, що зараз офіцери практично в два рази більше будуть отримувати зарплату це все ж таки імпульс, який був заданий повним парламентом. А те, що вони зараз свої уявлення, можливо не маючи ніякої фахової військової підготовки, видають в ефір, на це не треба звертати уваги.
У нас дуже фаховий міністр оборони Гриценко, який постійно демонструє те, що в нього є досить високий рівень патріотизму, офіцерської честі і фахової підготовки. Я думаю, що вся українська армія бере приклад з міністра оборони і зберігає вірність головнокомандуючому нашої країни. Але до цього не дійде, це просто пошуки такої дешевої сенсації, які видаються в ефір.
Дякувати богу, в нас дуже багато ЗМІ, хай їх буде ще більше, але хай вони просто подають думку будь-якого політика з будь-якого табору, а нам з вами робити висновок. Я вважаю, що і у вас, і в мене висновок один – треба фільтрувати вислови таких політиків.
Юлія ДИЛОВА: Верховний головнокомандуючий Віктор Ющенко заявив сьогодні, що він жорстко реагуватиме на саботаж підготовки до виборів. Водночас, ще раз повторю інформацію від депутатів ПР, кілька місцевих рад, де є більшість СПУ, КПУ і ПР, відмовилися формувати списки і працювати над підготовкою виборів. Як цей конфлікт може вирішитися?
Сергій БИЧКОВ: Знаєте, цей конфлікт полягав у тому, що одночасно проводились за новою схемою після внесення змін до конституції вибори і до місцевих рад, і до Верховної Ради. Тому в місцевих радах всі також себе вважають політиками найвищого рівня повноважень. Дійсно лунають такі вислови, але указ президента діє, він має силу закону зараз, і я вважаю, як юрист, як вихованець Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, яка знаходиться в Харкові, як дозволяє собі мій колишній колега, голова Харківської облради висловлюватися на те, що вони не будуть проводити виборів, тобто вони не будуть виконувати указ президента, тобто я вважаю, що з такою фаховою людиною, як Святослав Піскун, не досить підготовлений якийсь голова облради не дуже довго буде проводити свій монолог, бо одразу ж буде застосована сила закону.
Просто всі звикли, що в нас дуже демократичний президент. Я сподіваюсь, що він таким демократичним буде і надалі, тому що я особисто і всі мої рідні і близькі підтримували саме демократичні зміни в нашій країні. Звичайно, потім хтось обурювався на те, що президент не діє рік чи півтора досить потужно, але він сподівався, що будуть задіяні демократичні механізми в середині нашої країни. Але після того, як почалася руйнація цих демократичних завоювань, президент почав діяти, як гарант конституції.
Я вважаю, що зараз треба було вам, Юля, застосувати згадку про цю подію не як верховного головнокомандуючого, а просто як гаранта конституції, тому що як верховний головнокомандуючий, я сподіваюсь, він не буде застосовувати свої повноваження.
Юлія ДИЛОВА: Чи останні події в Україні засвідчили, що нашій державі потрібна ще жорстка рука, а не такий демократичний президент, чи як це сказати?
Сергій БИЧКОВ: У нас в державі була жорстка рука – Леонід Кучма, якого поважали ті, хто був прихильником жорсткої руки.
Юлія ДИЛОВА: Дехто почав зараз його згадувати добрим словом.
Сергій БИЧКОВ: Ну, знову-таки згадують його прихильники жорсткої руки. Але виявилось так, що проти жорсткої руки була така пануюча перемога українського народу в помаранчевій революції. І дійсно, там же не було фальсифікацій, навпаки сам народ повстав проти фальсифікацій свого вибору. Знов таки без огляду на кандидатуру, яку обирали в якості президента.
Але зараз хочуть повернутися в ту ситуацію, коли вона вже була подолана українським народом. Я вважаю, це не актуально і я радий, що в нас є практична можливість почути будь-яку думку з всього спектру, які зараз лунають по Україні.
Але повинен бути рух в сторону, де зовсім інші стандарти життя. Я ще сьогодні вранці так проходився по Варшаві, мав трошки вільного часу, і побачив радісні обличчя. І коли на кожній дитині було приколото такий бантик з кольору національного прапору, я хочу щоб і в нас всі державні свята проходили з такою радістю, як вони проходять в нашого партнера, сусіда по Європі, в Польщі.
Юлія ДИЛОВА: На цьому будемо завершувати нашу розмову. Дякую вам за участь, пане Сергію. Нагадаю, що нашим гостем був член фракції НУ, народний депутат України п’ятого скликання Сергій Бичков.
