Оксана ВАЩЕНКО: Настав час для програми «Ранковий іспит», і я вже готова привітати у нашій студії нашу сьогоднішню гостю. Народний депутат, представник фракції «Наша Україна» Лілія ГРИГОРОВИЧ вже у нашій студії. Доброго ранку.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Вітаю вас.
Оксана ВАЩЕНКО: Отже, будемо сьогодні аналізувати, чого чекати нинішнього тижня, чи, справді, домовленості між президентом та прем'єром щодо узгодження дати щодо проведення дострокових парламентських виборів вже 16 травня зможуть стати реальністю, і, власне, яких результатів вдасться досягти в роботі робочої групи з підготовки дострокових парламентських виборів.
Власне кажучи, дуже багато чого хотілося б обговорити. Якщо встигнемо, це буде добре, але, шановні слухачі, не забувайте, що вже в другій частині нашої програми ви маєте можливість долучатися до нашої розмови. Але для початку нашої розмови пропоную бліц-інтерв’ю, це мої запитання і ваші короткі відповіді. Ви готові?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Будь ласка.
Оксана ВАЩЕНКО: За яких умов президент Віктор Ющенко може видати указ про відставку КМ?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: За умов впертого невиконання указу президента.
Оксана ВАЩЕНКО: З приходом на посаду секретаря РНБО Івана Плюща яких змін варто очікувати у врегулюванні політичної кризи?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Позитивних. Унікальний політик, більше того, державний діяч.
Оксана ВАЩЕНКО: 16 травня, у середу, чи буде досягнуто домовленості щодо дати проведення виборів?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Якщо в цій країні діюча коаліція не втратила рештки здорового глузду, то так.
Оксана ВАЩЕНКО: Чи правда, що прем'єр погодився на вибори, оскільки існує домовленість про створення коаліції в наступному складі парламенту за участю «Нашої України» і Партії реґіонів?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Жодної інформації про це немає, більше того, вважаю, що це є «утка».
Оксана ВАЩЕНКО: Чи може мегаблок НСНУ, «Правиці», «Народної самооборони» стати кроком до створення єдиної партії?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Може.
Оксана ВАЩЕНКО: Але це зовсім різні політичні сили, різного ідеологічного спрямування.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: А буквально ще якісь 2 місяці тому всі обговорювали тему двопартійності. Все може бути, але я гадаю, що ці сили якраз у багатьох питаннях є ближчими між собою, особливо «Правиця» і «Наша Україна», аніж, скажімо, інші.
Оксана ВАЩЕНКО: Про це в нашому ефірі сказала наша сьогоднішня гостя Лілія Григорович. Отже пані Лілія, я пропоную про це тепер докладніше поговорити упродовж нашої програми. Отже, коаліція, все ж таки, ну, пропонує провести дострокові вибори восени. От, зокрема, Раїса Богатирьова назвала дату 28 жовтня. Чому опозиція і президент, власне, не можуть погодитися на осінь?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Ну, справа в тому, що я за останній тиждень начулася таких різних дат. Раїса Богатирьова пропонує це, комуніст головний країни – на ноябрь-дєкабрь, або, лучше даже в 2008 году. Тобто, кожен політик що хоче, те говорить, і це дуже, з одного боку, добре, бо слава Господу Богу, у нас демократія в країні і свобода слова, а з другого боку десь ми почали губити логіку.
А логіка полягає в тому, що, як вже не раз було говорено, на сьогодні є діючий указ президента. І ви собі можете уявити якусь країну, де раптом не виконується указ? Виходить, що я в цьому ефірі маю закликати всіх водіїв, які раптом їдуть зараз за кермом і слухають нашу передачу, не виконувати Закон Про правила дорожнього руху і так далі, і так далі.
Тобто, виявляється, що кожен може не виконувати свої посадові обов’язки, бо діючий указ президента є легітимним. З огляду на те, безумовно, дата проведення дострокових парламентських виборів – 24 червня. І крок президента задля того, аби можна було сформувати відповідне законодавство для проведення дострокових виборів, а так само дати можливість ЦВК виконати свої обов’язки, є 8 липня. Крапка.
Оксана ВАЩЕНКО: Тобто, все, далі жодних компромісів?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Мені видається, що те все, що ми сьогодні бачимо, є суцільні компроміси з боку президента, але компроміси, які готуються, які базуються на принциповому забезпеченні національного інтересу.
Оксана ВАЩЕНКО: Але ви знаєте, кожна сторона говорить про те, що необхідно дотримуватися законів України, права, і кожен говорить про верховенство права, але головного арбітра, який, фактично, міг би сказати, хто тут правий, хто винуватий, КС, якось відсунули від цього процесу, і верх взяли політичні домовленості.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Ой, як я вам дякую за це запитання. Отже, шановна українська громада, КС, пригадуєте українське прислів’я, а знає кішка, чиє сало з’їла? Ви пам’ятаєте, як після того, згадайте Майдан 2004 року, ви побачили би там, на тому Майдані, хоч один плакатик, де скромненько стояли якісь дядечко чи тіточка в кутику Майдану, з плакатиком «Стою за політреформу»? Ну, не було такого. Але ж Олександр Мороз всунув політреформу, яка визнана Радою Європи недолугою, бо вона так розбалансувала все те, що привела до нинішньої ситуації в країні, всунув.
І, оскільки кішка знає, чиє сало з’їла, то зразу ж заблокували, причому всі оці 3 сили в парламенті Четвертого скликання, і комуністи, і соціалісти, і так зване залишки того, що було «За ЄдУ» при Кучмі, заблокували роботу КС. Вони не дозволяли суддям скласти присяги, вони не давали можливості прийняти квоту парламентську, щоби був повний склад КС, і так тривало 1,5 року.
Ми сьогодні так любимо рахувати копійки в кишені один одного, а давайте, порахуємо, до речі, хочу доповісти, що зарплата Конституційного судді вища від зарплати депутата, і от, 1,5 року ходили люди, які не мали кворуму, їздили автомобілями, отримували зарплати, відпочивали на дачах, їздили на відпочинки, 1,5 року, і нічогісінько не робили. Ви можете уявити?
Оксана ВАЩЕНКО: А чому раніше не робилося нічого?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Запитайте у Олександра Олександровича, запитайте Симоненка, запитайте тих, хто «заєдистами» були в четвертому парламенті. Розблокувалася робота КС аж в серпні 2006 року. Але тут же ж, зразу, сформована на зраді Мороза коаліція так звана тоді антикризова приймає унікальне рішення, КС не розглядати зміни до Конституції. А що йому розглядати, транспортне законодавство чи Водний кодекс? Що має розглядати КС? Знову парадокс. Тому міна, бомба, яка сьогодні спрацювала, бо ми не маємо КС в тому сенсі, який би він мав бути, закладена антикризовою коаліцією.
Оксана ВАЩЕНКО: Ну, ви знаєте, «Наша Україна» так само була причетна до блокування, скажімо, формування КС.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Я хочу нагадати, що якщо ви згадуєте, чому 1,5 року не працював КС, я ще раз, бо я була в парламенті, дуже добре пам’ятаю, чому ніяк ми не могли провести суддів КС від тих чи інших політичних сил. Мали бути тільки судді, яких бажала більшість, яка програла, але мала в парламенті більшість.
І буквально на остаток. Сьогодні КС працює, в ньому є кворум, він може розглядати ті чи інші питання. Але я, знову ж таки, не бачу особливої активності. Тому як ставилися в епоху ще Кучми до КС, який міг раптом і третій термін проголосувати, як допоміжний орган, такі закладені принципи в його формування, і, фактично, це ж політичний орган.
І, на превеликий жаль, я розумію наступним чином. Раз ми маємо недовіру до КС, колосальну недовіру до парламенту, але є, слава Господу Богу, український народ, не скомпрометований, не дискредитований, народ вибирає на дострокових виборах парламент, парламент отримує віру, щеплення проти зради, бо на дострокових виборах вирішити всі питання, від реєстру до прозорих списків, безумовно, є неможливо, це тема кількох виборчих кампаній.
Оксана ВАЩЕНКО: Проблеми політиків не можна вирішити на дострокових виборах дуже часто, пані Лілія, ви це знаєте.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: А ми не вирішуємо проблеми політиків. Ми вирішуємо проблеми політичної корупції, яка з парламенту, як гангрена, поїсть скоро все те, що називається молоде громадянське суспільство, яке, слава Богу, у нас почало з’являтися.
Оксана ВАЩЕНКО: Якщо говорити про КС, який сенс було тоді президенту призначати нових суддів КС, якщо він, а), не визнає зараз ВР, де треба складати присягу, і що робити далі в цьому ключі? Інші, як то кажуть, відсторонені від роботи, а новопризначені не можуть до неї приступити.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Я думаю, що все зміниться, люди оберуть парламент, і судді зможуть скласти присягу перед парламентом. Якщо ж добра воля і здоровий глузд переможе, а я на це сподіваюся, то складення присяги суддями, призначеними президентом, КС може відбутися і в той день чи два, коли буде призупинена дія указу президента, і ми зайдемо в парламент, щоби регламентувати проведення дострокових виборів.
Оксана ВАЩЕНКО: Скажіть, чому робоча група не почала працювати, скажімо, над змінами до Закону Про КС, а зайнялася, передусім, виборчим законодавством?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Це дуже правильно. Річ у тім, що ми якось не уявляємо, ми – це я говорю про сучасний український політикум, в тому числі, і за парламент, і за позапарламентську, виконавчу владу, якось 1,5 року суд не працює, 9 місяців нічого не приймає. Але раптом, коли оголошуються дострокові вибори, виходить, що вони так, мають прийняти зміни до Конституції, а це дві сесії, як мінімум, треба, виявляється, що потрібно вирішити всі питання, і реєстр виборців нам потрібний, і прозорі списки нам потрібні, і все нам відразу на дострокових виборах потрібне.
Ми розуміємо, що кожна виборча кампанія, як правило, вирішує одне або два питання. Виборча кампанія президентська 2004 року навчила нас, що без фальсифікацій і махінацій можна обирати, виборча кампанія 2006 року показала, що може бути, в принципі, чесне голосування з боку виборців. Виборча кампанія на дострокових виборах мусить ліквідувати політичну корупцію.
Виборча кампанія наступна, 2011, там, чи 2012 року, як воно буде виглядати, буде мати на меті обов’язково декілька питань: прозорі, або відкриті, вірніше, виборчі списки, обов’язково вже на той час буде реєстр виборців, тому що для його створення не тільки треба закон і фінансування, але десь до року часу. І обов’язково, я думаю, що топ-темою наступних парламентських виборів буде, все ж таки, відділення бізнесу від політики. Це буде завдання наступної виборчої кампанії. Сьогоднішнє завдання – подолати політичну корупцію.
В Ангели Меркель на одного депутата більше, але ніхто в Німеччині не думає його перекупляти, і не виходять представники ХДС-ХСС, і кажуть, а у нас скоро буде – ха-ха, так, як ми почули заяву спікера про 300 голосів. Тому ми – молоде суспільство, молода демократія, в Європі все це було раніше, років 30-40 назад, коли стояло питання про імперативну відповідальність і імперативний мандат. Вони це перебули, перебуваємо і ми.
Оксана ВАЩЕНКО: Але ви знаєте, в робочій групі кажуть, що вже ніхто не піднімає питання, і, до речі, це стосується опозиції, про імперативний мандат.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: А я і не сказала, що ми повинні голосувати.
Оксана ВАЩЕНКО: А чому ж президент так наполягає, а «Наша Україна» і не збирається? Тоді, виходить, немає логіки.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Ні, ну, чекайте. Ви знаєте, пані Оксано, річ у тім, що, от, я сиджу перед вами, політик. Я не є член робочої групи. Очевидно, я можу краще прокоментувати те, що сталося, але спрогнозувати те, що буде, то краще вам би зробив Карасьов, звичайно, в цій студії. Але я можу сказати одне, я не сиджу кожен день і не слухаю, що каже робоча група, як і ви.
Тому ми все це з вами добуваємо з інтернетів, пережовуємо, коментуємо і видаємо в ефір. З огляду на те я не чула особисто, що «Наша Україна» каже, не треба, а президент жорстко каже, що треба. Але зате я чула вчора президента, який сказав, що іншого виходу від розблокування ситуації, котра сталася, аніж воля народу і його позиція, немає.
Оксана ВАЩЕНКО: Президент публічно говорив про те, що необхідно введення імперативного мандату, і це питання розглядалося на сесії ПАРЄ.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Так це цілком зрозуміло. Оскільки питання політичної корупції постало, то якийсь засіб запобіжний до неї, тимчасовий, на кілька років, до наступної виборчої кампанії, потрібний, і позиція президента мені цілком зрозуміла. Причому ми знаємо, що президент є демократ, і він не є прихильником імперативного мандату на загал. Але як короткотермінова запобіжна дія для виховання, для щеплення, адже щеплення – це що? Це вірус, збудник хвороби. В малесенькій дозі на певний час дають.
Оксана ВАЩЕНКО: Але це не факт, що він допоможе не захворіти.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Допоможе, я в тому абсолютно переконана.
Оксана ВАЩЕНКО: Ви знаєте, у нас, от, якось виходить нелогічно все. На певний час ввести, потім скасувати. Все якось у нас на певний час, немає чіткої логіки і чітких правил, яких мають дотримуватися усі.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Можу пояснити. Країні 16 років. Ми не маємо державотворчого досвіду, ми не маємо генерації управлінських еліт, ми не маємо досвіду, власне, демократії, ми тільки його формуємо і вчимося. Які розклади сьогодні в суспільстві і в країні? 45 на 55 з тою чи іншою вірогідністю. Така об’єктивна реальність, така точка відліку є сьогодні. Вона зміниться, і я впевнена, що вона зміниться не в гірший, а в кращий бік, бо ми, дійсно, європейці і в географічному, і у ментальному вимірі.
Чому? Та тому що діти, молодше покоління, яке йде за нами, зайдіть в Києво-Могилянку, в Університет Шевченка, в Ніжинський педуніверситет і запитайтесь, а що ви хочете, красти, продаватись за «бабло» чи жити нормальними стандартами? Кожен скаже, нормальними стандартами. І це покоління, яке підростає за нами, зробить так, що у нас буде не 45 на 55 чи 50 на 50, а буде добрих 60, 70, 80, 90 на користь нормальних людських, європейських цінностей.
Оксана ВАЩЕНКО: У вас прозвучала така теза, що, можливо, через виборчу кампанію ще одну вдасться відмежувати, відокремити бізнес від влади. Але, ви знаєте, кожна виборча кампанія фінансується потужним бізнесом, і зараз ці вибори так само будуть фінансуватися, та вони вже фінансуються потужним бізнесом, який присутній не лише в лавах тих чи інших політичних сил, але і за межами, але впливає на, скажімо, погоду в цій політичній силі. От, зокрема, у вас сьогодні передбачається, що о 15 годині розпочнеться чергове засідання вже V з’їзду «Нашої України». Скажіть, от, яким чином там можна буде відокремлювати владу від бізнесу, коли список у вас буде з бізнесменами, це однозначно, і цього уникнути просто буде неможливо?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Трішечки не так, пані Оксано. Я сказала, що на кожній виборчій кампанії ставиться та чи інша мета, яка виконується. Українське суспільство вже сьогодні подає сигнали, що воно б хотіло, щоб в парламенті сиділо не 300 бізнесменів чи олігархів, а навпаки, 300 політиків, ну і решта там в трошки іншому вимірі.
Але ж а чому поле, засіяне ярою пшеницею, дозріває 2 місяці? Я б хотіла за тиждень. Я це веду до того, маленький приклад, що якісні зміни відбуваються в часі. І для того, щоб дійти до паспорту, треба 16 років, ну, не виходить його отримати в 4. Я проводжу такі паралелі для того, що так, на дострокових виборах ми будемо вирішувати питання політичної корупції.
Ми будемо виховувати політиків і політичних лідерів виховувати оцим достроковим виборчим процесом не продаватися, не зраджувати і тримати позицію своєї партії. А от на наступних виборах, які будуть вчасними, обов’язково будемо вирішувати два питання, відкриті списки, щоб виборець міг не купляти кота в мішку, це замовлення вже звучить на сьогодні, ми повинні його вирішити, і відділяти бізнес від політики.
В 1991 році ми всі були рівними, бо вийшли з розваленого соціалізму. Але років за 10-15 в Україні відбулося первинне накопичення капіталу, з’явилися олігархи і бідні люди. Середнього класу в Україні немає. Якраз НСНУ є та партія, яка буде дбати, щоб за п’ятиріччя ми, нарешті, отримали той середній клас. Коли буде середній клас, питання олігархату в парламенті буде обов’язково зліквідовано.
І буквально на остаток. Тому на цій виборчій кампанії і в 15 годині ми не будемо відділяти бізнес від політики, бо хочу доповісти вам, що це те завдання, яке має відбутися в часі. Більше того, хочу доповісти вам, що не з блоку «Наша Україна», це про кінахівців, а з списку НСНУ не вийшла жодна людина. Це, між іншим, так, щоб виборці розуміли, що це є люди стійки.
Оксана ВАЩЕНКО: Ну, давайте з вами не будемо розпочинати тут передвиборчу кампанію, але про ці всі тези, які ви сказали, з приводу відокремлення бізнесу від влади, від політики, і все таке інше, це все були тези передвиборчої кампанії Віктора Ющенка в 2004 році. Всі вони.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Хочу доповісти вам, що сьогодні за вікном 2007, і якраз те, що робить наш президент, є потужна, демократична лінія на те, про що ми говоримо, на відділення бізнесу від політики. Але воно не відділяється ні за місяць, і, як виявилося, воно, це завдання не виконується за 1,5 чи 2 роки. Я думаю, що на це завдання треба буде для першого етапу, мінімум, 5 років виборчої каденції президента України Віктора Ющенка. Тому він це виконує, і виконує успішно.
І оскільки ви згадали за президента, то я дозволю собі сказати також кілька слів. В 2004 році, після свого обрання, Віктор Андрійович мав цілий рік повноважень Кучми. Але він не став ні Кучмою, ні навіть Лукашенком. 2006 року, коли був обраний новий парламент, президент цілий рік протягував руку для переговорів, для інтеграції країни.
Тому Ющенко – демократ, і Ющенко – інтегратор. Але зараз, коли в нелегітимний, в неконституційний спосіб вирішили набрати 300 голосів, ми побачили Ющенка – сильного лідера країни. І те, що він пообіцяв на початку своєї виборчої кампанії, він зробить за першу п’ятирічку, а за дві п’ятирічки свого президентства, я думаю, і поготів.
Оксана ВАЩЕНКО: Поговоримо далі про це в нашій програмі, в програмі «Ранковий іспит». В нашій студії залишається наша гостя, Лілія Григорович, то ж, дочекайтеся. З вами Оксана Ващенко, триває програма «Ранковий іспит». Поруч зі мною наша сьогоднішня гостя, народний депутат, представник фракції «Наша Україна» Лілія Григорович.
Для тих, хто щойно долучився до нашої розмови, нагадую, що сьогодні ми говоримо про нинішній тиждень, яким він буде, яких компромісів під час нього вдасться досягти українським політикам. Отже, продовжуючи нашу розмову, ви зупинилися на тому, що рік після виборів президент України Віктор Ющенко мав ті повноваження, які мав екс-президент Леонід Кучма. Скажіть, зараз Віктор Ющенко буде виборювати ті повноваження, які були в нього після виборів одразу?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Ви знаєте, ми ще трішечки не виборсалися всі з епохи кучмізму. Віктору Ющенку не потрібні повноваження Кучми. Віктору Ющенку не потрібні високі чи якісь там зашкальні рейтинги. Віктору Ющенку потрібна успішна країна, щасливий народ і виконання його програми. І, власне, на шляху до виконання цієї програми він як сильний і відповідальний лідер нації зробив дуже, як на мене, доречний, і я особисто дякую як політик, який мав би працювати в парламенті, де раптом, в якийсь спосіб сила, яка отримала 30 з чимось відсотків голосів, мала б мати 300, тобто, це треба набрати 70% голосів, я особисто дякую, що президент зупинив цей процес, тому що я – політик вже не першого скликання, і хочу сказати, що працювати в органі, який працює нечесно, перед обличчям всієї країни соромно, я особисто не бажала б.
Оксана ВАЩЕНКО: Іван Степанович Плющ, він не приховував ніколи, що є противником політреформи і був противником політреформи. Скажіть, зараз його призначення на посаду секретаря РНБО якимось чином буде пов’язано з тим, що він намагатиметься ревізувати всі положення конституційної реформи?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Я так не думаю. Те, що Іван Степанович Плющ є унікальна людина, і, дійсно, великий державний діяч, я в тому не сумніваюся, бо мала честь працювати в парламенті під його керівництвом. Так, це людина надзвичайно однозначна і послідовна. Але хочу сказати, що це людина, яка вміє і знаходить рішення і компроміси.
І я в зв’язку з тим думаю, що РНБО буде більш успішна, більш динамічна, бо Плющ, ну, він як батько всім, він виховав і вивів половину українського політикуму. І я думаю, що коли сідає старша людина десь, можливо, з такими навиками, зі статусом батька, легше будуть домовлятися ті, котрі хочуть послухати, можливо, або почути мудрішу, сильнішу, правдивішу позицію.
Оксана ВАЩЕНКО: Скажіть, зараз взаємовідносини між Іваном Плющем і Віктором Ющенком якимось чином поліпшилися? Оскільки ще рік тому, я можу навіть пам’ятати ефіри, і коли приходив до нас у студію Іван Плющ, і він дуже різко оцінював кроки президента, і взагалі виступав дуже різко відносно президента.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Справа в тому, що я поважаю позицію Івана Степановича, який тоді, в 2004-2005 році, дійсно, вважав, що не треба було погоджуватися і на політреформу, не сприймав він багато речей, які на сьогодні, по суті, є виправданими в тому сенсі, що йому бачився дещо інший формат і інші принципи діяльності НСНУ.
Сьогодні все, власне, так є, як так бачив Іван Степанович. Ми маємо голову ради партії В’ячеслава Кириленка, ми маємо дуже дієздатний формат нашої президії, тому до певної міри можна сказати, що Іван Степанович в тому, які зауваження робив він нашій політсилі, він був правий. Стосовно ж стосунків з президентом, ви знаєте, коли йдеться про національні інтереси, то треба один одному казати і приємні речі, і неприємні, але діяти разом на користь Україні.
Оксана ВАЩЕНКО: Знаєте, деякі експерти, загалом, експертне середовище, воно по-різному оцінило це призначення. Одні сказали, що у президентської сторони бракувало лави запасних на цю посаду після того, як Гайдук написав свою заяву, інші сказали, що це вже зовсім інший Іван Степанович Плющ, і не той, якого ми пам’ятаємо, коли він був Головою ВР, і він не пов’язаний з бізнесом, і саме тому у нього розв’язані руки стосовно, ну, можливо, і деяких намірів щодо силового варіанту розвитку подій. Я б хотіла, щоб ви послухали думку Олексія Гараня, це професор політології Києво-Могилянської академії, він сьогодні в нашому «Ранковому коментарі» сказав буквально таке.
*
Олексій ГАРАНЬ: Ви знаєте, коли ми говоримо, силовий сценарій, це якось завжди такі уявлення, що от, розпочинається, там, ледь не танки на вулицях, арешти, от, про це люблять деякі представники коаліції поговорити. Однак, я думаю, що, скоріше, ми можемо говорити про варіант, коли президент буде йти до дострокових виборів, залучаючи до цього Раду національної безпеки.
Тобто, це той варіант, скажімо, є, до якого не хотілося б дійти. Я сподіваюся на розумний компроміс, однак, можливості і часові рамки цього компромісу, вони не є безмежними, і, власне, з табору президента зараз йдуть дуже чіткі сигнали. Якщо дата проведення виборів буде відтягатися, відтягатися і відтягатися, тоді буде задіяний цей варіант.
*
Оксана ВАЩЕНКО: Ваш коментар.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Не можу не погодитися із паном Гаранем, якого знаю і шаную. Силовий сценарій – це не танки на вулицях. Силовий сценарій – це сила волі і сила духу, якої раптом забракло чомусь у пана Януковича, бо сказавши всім на Майдані, що я йду на дострокові вибори, він поїхав в дусі, ну, традиції «совковської» номенклатури десь за кордон.
Тому в Івана Степановича якраз сили, сили не для силового сценарію, а сили волі і духу, не забракне. А те, що він, дійсно, людина, вільна від бізнесу, слава Богу. Отже, як бачите, президент виконує свої зобов’язання, відділяючи політику і політикум, і не тільки у парламенті, але і у виконавчій владі, РНБО, бізнес від політики, це дуже добре.
Оксана ВАЩЕНКО: Відповідаючи на запитання у бліц-інтерв’ю, ви сказали, що це «качка», от, нібито, такі прогнози, що прем'єр-міністр погодився на проведення дострокових виборів, оскільки відбулася, ну, скажімо, погодженість на те, що в наступному складі парламенту відбудеться коаліція за участю «Нашої України» і Партії реґіонів. Тоді скажіть, чому бютівці одразу після цього, ну, принаймні, Микола Томенко публічно сказав, що «Наша Україна» має дати певні ґарантії, що такого блоку не відбудеться.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Ви знаєте, я це чула, і хочу сказати, що так не можна, аби і на вибори піти тільки «Нашій Україні» і БЮТу, і щоб ці вибори визнали легітимними. За це, власне, відповідає не Микола Томенко в країні, а президент України Віктор Ющенко. І тому він це робить правильно, і робить так, як треба. А відносно коментарів пана Миколи я є дуже спокійна, бо ми підписали, це наші найближчі побратими по коаліції.
У нас підписано ні що інше, не якась там розмова двох політиків, навіть дуже високого рангу, у нас підписана, завізована і проанонсована всьому народу угода про спільну опозиційну діяльність, яка має пункти і до виборчої кампанії, і опісля, і опісля ми будемо разом у форматі або ж, бажаю всім нам, влади, або об’єднаної опозиції, не дай Бог, звичайно.
Тому пан Микола мав би бути спокійний. Але ще одне скажу, виявляється, що нам тоді треба підписати з паном Миколою, або, вірніше, з БЮТом ще одну угоду, щоби, не дай Боже, не було ситуативних голосувань, таких, як було, скажімо, в Законі Про КМ. Тому життя підказує корективи. Мені видається, що все, що сьогодні зробив президент, є логічним, і тому підписана угода з БЮТом засвідчує, жодної коаліції з Партією реґіонів не буде.
Оксана ВАЩЕНКО: Будь ласка, ваші запитання сьогоднішній нашій гості у програмі «Ранковий іспит». Єдине прохання, коротко і лаконічно. Доброго ранку.
СЛУХАЧ: Доброго ранку, священик Іван Близнюк, місто Косів. Пані Лілія, я хотів запитатися у вас, чи є зараз якісь передумови, щоби оцю систему, яка є чисто по політичним партіям, чи є можливість вернутися до мажоритарної системи?
Оксана ВАЩЕНКО: Дякуємо.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Дякую, Отче, Христос Воскрес. Хочу сказати, що це треба зробити, але у короткий термін дострокових виборів, що збудило дострокові вибори? Припинити продаж-купівлю депутатів і припинити неконституційне накопичення депутатів, 300 чоловік. Бо, Отче, задумайтеся, що б раптом було, якби 300 людей стало в так званій антикризовій чи якійсь іншій коаліції? А тоді голосується інший устрій країни, інша мова, інші устремління інтеграційні міжнародні, і можна навіть назву країни змінити.
Ви розумієте, проти якої колосальної загрози ми сьогодні боремося? Ми захищаємо сьогодні, по суті, вдруге, оцими достроковими виборами наш національний вибір. А стосовно того, щоб були списки відкритими і прозорими, я абсолютно за. Я як чистий політик тільки вітаю таке. А однаково хочу сказати, що кожен етап нашого політичного життя вирішує тільки одну проблему. Відкриті, прозорі списки – це та тема, яка буде на вчасних виборах цього парламенту.
Оксана ВАЩЕНКО: Давайте, ще два запитання від слухачів. Слухаємо вас. Доброго ранку, говоріть.
СЛУХАЧ: Добрий день. Я з Луганська. Ви така набожна людина, відповідьте мені іскреннє, почему вы как демократы кинулись формировать правительство, когда вы не победили на выборах 2006 года, когда победил Янукович? Потом, вы скажите, если не будет двигаться по вашему сценарию, будете ли вы снова себя сжигать бензином? Очень хорошая сцена была по телевизору, когда…
Оксана ВАЩЕНКО: Ваша відповідь.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Дякую за ваше запитання. Відносно сцени. Розумієте, буквально кілька днів тому, 9 травня, був День перемоги. Багато людей за ідею життя своє віддавали. Тому якщо ви вважаєте, що все, що відбувалося в нашій історії, сцени, ну, я вам співчуваю. А відносно вашого запитання, чому в 2006 році були ті чи інші представники міністри нашого блоку в уряді, хочу доповісти вам, що і зараз міністр оборони Гриценко і міністр закордонних справ Яценюк є представниками демократичного, «помаранчевого» табору, бо це за Конституцією.
Відповідно ж до порушених угод, угод, порушених паном Януковичем, які називалися Універсалом, було зазначено, що ряд посадовців буде працювати в уряді для того, щоби, все ж таки, виконувалася програма президента «10 кроків назустріч людям, з якою він обирався, і яка повинна виконуватися». На превеликий жаль, зірвання в односторонньому порядку позицій Універсалу не дало підстав працювати в тому форматі, який, як нам тоді бачилося, був би на користь отій стабільності, про яку сьогодні так волають на кожному майдані. Тому там, де є реваншистські наміри, на жаль, стабільність може забезпечити тільки вибір українського народу.
Оксана ВАЩЕНКО: Будь ласка, останнє запитання в програмі «Ранковий іспит». Слухаємо вас.
СЛУХАЧ: Павленко, Харків. Пані Лілія, будь ласка, як аналітик, чи не можна розглядати призначення Плюща як підготовку пана Гайдука до посади прем'єр-міністра в майбутньому. І ще, маленьке, а чому у нас, як ви вважаєте, ніхто не говорить про те, що наше законодавство, ну, чи їхнє законодавство, геть не відповідає правовому полю? Щоб бути в правовому полі, треба порушувати ці закони, бо це не наші закони. Дякую.
Оксана ВАЩЕНКО: Дякуємо.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Я з вами цілком погоджуюся, та й Рада Європи сказала те, про що ви сказали. Ви знаєте, впопихах, на скору руку політреформа в пакеті з третім туром президентських виборів, фактично, і дала нам таке законодавство. Але якщо повертатися до вашого запитання, ми сьогодні багато говорили за Івана Степановича Плюща, який, дійсно, кілька разів являв собою іншого Плюща.
Плющ після проголошення незалежності – це інший Плющ, аніж був до того, Плющ – патріот, Плющ – державний діяч. А от кілька слів мені б хотілося так само сказати і за Віталія Гайдука. Це дуже, надзвичайно потужна, грамотна, аналітична, перспективна постать. Я переконана, що на якій посаді не працював би Віталій Гайдук, він буде працювати в надзвичайно якісному, позитивному форматі.
Оксана ВАЩЕНКО: Чому він пішов?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Він написав заяву.
Оксана ВАЩЕНКО: А чому він пішов?
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Ну, я думаю, треба запросити пана Гайдука в ефір і запитатися, але я зрозуміла наступним чином. Віталій Гайдук написав заяву за власним бажанням.
Оксана ВАЩЕНКО: Ну, я так розумію, ви не хочете коментувати, скажімо, мотиви цього рішення, але побачимо, можливо, публічно вони колись і з’являться. Якщо ще, до завершення нашої програми залишається 4 хвилини, то буквально кілька запитань, які надійшли на електронну адресу. От, зокрема, два. «Вы много положительного уже сказали о президенте, демократе.
Но хотелось бы еще услышать о его «10 шагах навстречу», в частности, о решении вопроса по замороженным вкладам в «Ощадбанке» и о качественном составе ВР, и причастности нардепов к бизнесу от «Нашей Украины». Не бизнесмены ли кум Петро Порошенко, брат Петро Порошенко, племянник, и хочет его зять стать законодателями?». Івано-Франківськ, Сергій пише.
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Що я хочу відповісти пану Сергію. Ми живемо в такому форматі, в якому ми живемо. Якщо ви хочете довідатися про Петра Порошенка, то я як член президії НСНУ хочу повідомити вам, що Петро Порошенко є депутатом ВР. Він не є в президії НСНУ, але він є, безумовно, той наш колега, який не зрадив і нікуди не перейшов. Відносно інших людей, яких ви запитуєте. І в мене є сини, куми, племінники, і кожної з нас, людини, є ті чи інші люди. Інша річ, що ви, пане Сергію, не є президентом, а я не є спікером, і про наших родичів не говорять.
Ви називали тут і племінника президента. Та ради Бога, звичайно, що племінник президента живе і працює у Харкові, це надзвичайно цілеспрямована, молода, розумна людина, яка гідно репрезентує чудовий рід Калнишевських-Ющенків. І дай Боже, щоби таких світлих, гарних постатей було в нас більше, і дай Боже, щоб в нас з вами сини чи племінники були такими.
Оксана ВАЩЕНКО: І останнє запитання. «На Майдане стояли не за политреформу, а против кучмизма, то есть, против чрезмерной концентрации власти в одних руках. Но как можно этого добиться, не проводя политреформу?»
Лілія ГРИГОРОВИЧ: Я цілком погоджуюся з людиною, яка написала це запитання. Але згадайте, згадайте, що сталося. Хіба ми прийняли ну політреформу, яка була, визріла і виношена українським політикумом? Ні, ми прийняли політреформу Медведчука, яку примарафетив і трішечки так перелопатив Олександр Мороз.
Ми прийняли ту політреформу, яка мала на меті законсервувати кучмізм і перетягнути його до парламенту, щоби депутати обирали того ж таки Кучму чи йому подібного вже президентом в парламенті. Для того і треба скупити 300 депутатів. З огляду на те це не органічна політреформа, яку народило українське суспільство.
Бо тільки українське суспільство на референдумі може сказати, що ми хочемо, президентсько-парламентську республіку, парламентсько-президентську, парламентську в 300 чоловік, які можна скупити, які будуть, відповідно, генерувати фальшиві рішення. І коли ми будемо мати такі відповіді, ми будемо робити ту політреформу, або, вірніше, навіть нову редакцію Основного Закону, який буде відповідати уподобанням українського суспільства, а не групці політиків, які програли або хочуть втриматися при кермі держави.
Оксана ВАЩЕНКО: Дякую. Дякую за розмову поки що. Побачимо, яким чином буде розвиватися нинішня політична ситуація в Україні, ну, принаймні, впродовж нинішнього тижня, які рішення вдасться ухвалити у ВР 16 травня, можливо, жодних рішень і жодних домовленостей не відбудеться. Принаймні, за цим матимемо можливість спостерігати. В нашій студії була Лілія Григорович. На все вам добре і до побачення.
