Нещодавно завершився найбільший і найвпливовіший українсько-європейський неформальний форум під патронатом міжнародної громадської організації «Ялтинська європейська стратегія». Гостями четвертого щорічного саміту були, зокрема, 42-й президент США Білл Клінтон, Федеральний канцлер Німеччини у 1998 - 2005 роках Герхард Шрьодер, президент Польщі у 1995 – 2005 роках Александр Кваснєвський. Про важливість і потрібність такого заходу говорив у своєму виступі Президент України Віктор Ющенко. Детальніше про цю непересічну подію ми попросили розповісти учасника Ялтинської європейської стратегії, народного депутата України п'ятого скликання, яка до недавна ще й очолювала парламентський Комітет з питань європейської інтеграції, Наталію ПРОКОПОВИЧ.

- Наталіє Володимирівно, розкажіть, будь ласка, які основні питання розглядали на цьому саміті? Якими будуть висновки для України, на ваш погляд?

- Цей неофіційний саміт проводиться в Україні не вперше. У ньому беруть участь представники різних країн: державні діячі політики, дипломати, експерти. По-суті, – це обмін досвідом, чудова нагода на неофіційному рівні нашим політикам, урядовцям поспілкуватися й отримати корисні поради. За мій багаторічний досвід участі у таких зібраннях, це чи не перший саміт, під час якого люди дуже відверто спілкувалися. Крім того, була нагода почути не лише приємні речі, а й конструктивну критику. Це велике досягнення.

Серед ключових питань, що обговорювалися під час Ялтинської європейської стратегії – стан сучасних відносин між Україною та Європейським союзом, перспективи вступу нашої держави в ЄС. Ішлося про перетворення в економіці у зв’язку зі вступом до СОТ, проведення Євро–2012, про поліпшення інвестиційного клімату, енергетичної безпеки, торгово-економічних відносин між Україною та ЄС, обговорювали політичну ситуацію в Україні.

Мені здається, що у експертів є розуміння того, що Україна вийде з цієї кризи і абсолютно нормально відбудуться вибори. Багато з присутніх на форумі хоче приїхати спостерігачами. Я навіть спілкувалася з цього приводу з деякими депутатами Європейського парламенту. Вони, до речі, наголошували, що Україна є частиною Європи. І не тільки Україна зацікавлена в членстві в ЄС, а й Євросоюз зацікавлений в Україні. Це – один із таких серйозних моментів.

Йшлося і про те, що коли ЄС розглядає Україну як майбутнього члена, то треба бути солідарним з Україною і в питаннях енергетики. Адже Україна готова бути частиною європейської енергетичної системи. Наша держава приєдналася до Європейської енергетичної хартії, а Росія ні. Тож треба більше працювати над тим, щоб до дискусії в Європейському Союзі щодо розвитку енергетики обов'язково залучалися фахівці з України.

- Як ви оцінюєте рекомендації, поради Україні з боку учасників зібрання?

- Під час дискусії нам демонстрували документальний фільм, у якому українці схвально відгукувалися про вступ до ЄС, але у наших громадян були й деякі застереження. Тому серед порад прозвучали й такі: влада має чітко пояснити суспільству навіщо нам потрібен ЄС, більше працювати над тим, щоб українські стандарти в різних галузях промисловості й сільського господарства дорівнювали європейським. Радили також прискорити вступ до СОТ, а потім зосередитися на переході до Зони вільної торгівлі з Європейським союзом.

Отже, потрібний системний підхід в усьому, особливо, у підготовці до футбольного змагання Євро-2012, яке ми маємо честь приймати разом із Польщею.

У політичних питаннях партіям радили проаналізувати зроблені помилки і не повторювати їх у майбутньому. Після виборів треба внести зміни в законодавство, зокрема, в Конституцію. Варто попрацювати над виборчою системою. Також в Україні немає довіри до судочинства, ця система теж потребує змін. У нас по переду – серйозні реформи.

- Позитивним чи негативним є зростання кількості порадників для України? Що нам робити із цими порадами, як гадаєте?

- Як на мене, кількість людей, які бажають давати поради Україні не зростає. Оскільки ніхто не приїхав, щоб нас повчати. Це – неформальне спілкування політиків на високому рівні. Дуже цікавий механізм. Білл Клінтон розповів про свою теперішню діяльність. Взагалі мене здивувала позиція Герхарда Шрьодера. Я вже жартувала в кулуарах, що Віктора Чорномирдіна у разі його від’їзду з України, може спокійно замінити… Герхард Шрьодер. В контексті того, що його доповіді були про те, яка класна Росія як там все працює і нічого страшного не відбувається. На його думку, всі мають бути задоволені, бо Україна має газотранспортну систему, Росія – надра, ЄС цього всього потребує і нам треба всім дружити. Побудова нової газотранспортної системи не вплине на нашу, бо в Європі все більше зростає потреба в енергоносіях.

- А те, що Герхард Шрьодер наголошував на тіснішому співробітництві України з Росією…

- Ми не відмовляємося від співпраці з Росією, але вона має бути на паритетних засадах.

- Як відбилося у порадах учасників Ялтинської європейської стратегії те, що Україна знаходиться у геополітичному трикутнику Росія – ЄС – США?

- Євросоюз має надати дуже сильний сигнал Україні. В усіх своїх документах, і сьогоднішніх, і майбутніх, має вказувати, що підтримує нашу державу як перспективного члена спільноти. А Україні потрібно якомога швидше здійснювати всі реформи, щоб скоріше набути членства. Називалися різні дати кінцевого результату: 2015, 2017, 2020 роки.

- Чи йшлося на форумі про гарантування безпеки держави, захист її суверенітету? Яким чином обговорювалися питання безпеки України? Адже до 2020 року – як орієнтовної дати приєднання до Євросоюз – можливі "неотузли" чи "неофеодосії", у цьому контексті, які теоретичні поради з гарантування безпеки держави Ви почули?

- Учасники говорили про те, що Україні було б доцільно стати членом НАТО. Але, коли прозвучало питання, чи є це обов'язковою умовою, було чітко сказано, що абсолютно ні. Існує низка країн, які не входять до Північноатлантичного, але є членами Європейської спільноти.

– Утім, останні хвилі розширення Європейського Союзу свідчать, що нові країни-члени спочатку набували членства в НАТО, а потім в ЄС. Чи має через таке неписане правило проходити Україна?

- Це не є обов'язковим. Хоча багато питань, які розглядаються в рамках Альянсу, - абсолютно ідентичні питанням, що піднімаються в межах Європейського союзу. Тим більше, що Україна зробила вже багато кроків на шляху до НАТО. Однак маємо продовжити реформи військової сфери, піднести рівень демократії, розвитку економіки, посилити боротьбу з корупцією. Це також питання НАТО. Тому ми можемо говорити про те, що євроатлантична інтеграція держави могла б бути першою сходинкою. Це нам дасть можливість продовжувати подальші реформи, вже маючи підтримку країн-членів Альянсу.

- Варто прагнути до членства?

- Так.

- На яких питаннях зупинявся у своїй промові Білл Клінтон? Що у його словах зірвало найбільше оплесків учасників форуму?

- Клінтон говорив у доповіді про свою нинішню роботу: боротьбу зі СНІДом, подолання бідності. Йому просто аплодували за його діяльність і як особистості, яка увійшла в історію.

- Яке майбутнє України окреслюється учасниками заходу?

- В майбутньому Україна розглядається як європейська держава. Але спочатку Україні потрібно «перехворіти» питаннями політики, становлення порядку, досягнення стабільності. І треба безперервно багато працювати.

- Що дають нашій державі такі зібрання?

- Дають багато для власне удосконалення політиків, бо вони принаймні спілкуються, слухають колег, і певною мірою відбувається «чистка мізків». Ми зашорені і нам тільки здається, що ми єдині і неповторні. Звісно, кожна країна долає свій шлях. Але певною мірою він подібний до кроків, які робили інші держави. Тому в такій атмосфері можна поділитися своїм баченням відверто, не для протоколу. Багато перспективного досвіду можна було почерпнути.